вирішила собі учора зробити невеличкий, але дуже приємний подарунок - купила MP-3 плеєр. Тепер буду ходити з музикою по життю :) сьогодні увесь день слухаю свого улюбленого БГ. Це так класно!

Кримськотатарський майстер зі Сімферополя Рустем Скібін вже 15 років займається відродженням національних традицій виготовлення керамічних виробів: декоративних панно, глечиків, тарілок, старовинних барабанів думбелеків. Найбільш вражає кримськотатарський орнамент, кожний елемент котрого є символом. У малюнку використовуються жіноче та чоловіче начала. Родинне древо, розташоване всередині, - це чоловічий знак, який означає стабільність, добробут, впевненість й силу. А жіноча структура - це вода, яка характеризується динамічністю, пластичністю. Зображення міндаля символізує дівчину, троянди - жінку, гвоздики - бабцю, тюльпана - парубка, а кіпаріса - зрілого чоловіка, главу родини. внизу розташован трикутник - символ землі, а вгорі знаходиться чверть троянди - це знак продовження рода. Глечеки означають дім. У кожного елемента є і інший зміст. Наприклад, кіпаріс - це ще й символ потустороннього світу. Часто Рустем робить орнаментальні тарілки під конкретну родину. "Але не плутайте цю структуру з генеалогічним древом, - підкреслює він. - Орнамент показує теперешнє з розвитком у майбутнє. Це така програма, яка працюватиме й через якийсь час".

Открыть больше изображений

От цікаво, чи гадав колись Володимир Ілліч, що біля його пам'ятника буде стояти церков? Життя така непередбачувана річ, що зара' все можливо - навіть Ленін на фоні хреста.

Учора подивилася диск зі свого випускного. П'ять років не бачила цих кадрів, а тут вирішила згадати минуле. Й так дивно стало. До болі знайомі обличчя - мої друзі, товариші, з якими я проіснувала поруч 11 років (з деякими і більше, якщо враховувати ще й дитсадок). Дивлюся і до себе промовляю: так, оця першою вийшла заміж, а у цієї нещодавно хлопчик народився, а ця дівчинку виховує, а цей парубок колись мені подобався: в нього гарні очі і довгі вії, яким позаздрить будь-яка дівчина. Усі ми роз'їхалися, але не забули один одного: зустрічаємося кожен рік, листуємося, допомогаємо... Шкільний час був дійсно дуже класним, і я вдячна всім своїм однокласникам, що вони були моєю родиною на протязі багатьох років.

Вже третій рік дотримуюсь Посту. сама не розумію навіщо це мені, бо я атеїстка, в Бога не вірю, тому кожен рік вигадувала різні причини. Зара' мені здається, що для мене просто важливі традиції моїх прабатьків. От і цікаво, хто ще і з яких причин обмежує себе в їжі та намагається стати краще.

В середу у Сімферополі вперше відбувся концерт гурту "Ночные снайперы". Лідер "снайперів" Діана Арбеніна зізнался, що ніколи не думала, що в Криму так люблять її творчість. Сімферопольці дійсно дуже щиро прийняли музикантів, багато підспівували, дарили квіти і вигукували запрошення залишитися жити на півострові. Співачка активно спілкувалася із аудиторієї, обливалася водою, три рази переодягалася, бігала по сцені без взуття і взагалі насолоджувалася життям. На концерті пролунали пісні різних років, але з особливим надривом головна "снайперша" виконала композицію "Я несла свою беду..." Висоцького. Без мікрофона, акапельно вона її просто кричала в зал, наче біль випускала з душі. На прощання вона пообіцяла, що не раз ще приїде до столиці Криму. Але якщо зі своїми шанувальниками вона спілкувалася довго ї щиро, то от журналістів вона напевно дуже не любить, бо "акули пера" годину чекали пресс-конференції перед концертом, потім ще хвилин 30 після концерту, але нам повідомили, що жіночка дуже стомилася і "приглашает нас завтра в гостиницу". Але й наступного дня вона запізнилася на сорок хвилин, бо снідала. А коли нарешті прийшла, то відповіла тільки на декілька вопросів й поїхала.