нещодавно був такий випадок. Ми з журналістами їхали на одну важливу зустріч в інше місто. В дорозі спекотно. машину зупинили і декілька людей пішли до крамнички за водою. я не стала купувати, але мій знайомий все ж приніс мені пляшечку. Але коли я простягнула йому гроші, він ТАК на мене подивися, що мені аж моторошно стало. Сказав, що я його дуже образила, і що він не очікував такого від мене. Звісно, я відчула себе повною дурепою і на очах у всіх журналістів в маршрутці запхала гроші назад у сумочку. він ще мені це й потім пригадував. а я от собі думаю: це ж нормально, що я хотіла за себе заплатити? ну яка різниця - скільки коштує та вода, просто ми не друзі, я не могла зробити інакше. і він міг якось м'якше відмовитися! як ви вважаєте, як слід робити у таких випадках? коли можна віддавати за себе гроші, а коли не слід?