учора завітала до нас подруга, яка наразі носить дитину під серцем. давно такого не бачила, щоб у людей так очі сяяли, наче зорі на небі. каже: "досі не верю, що стану матір'ю". та воно дійсно не віриться. От нещодавно ми з нею дівічники влаштовували, вона з нами жила, кожен день поруч, а тепер -- московська матрона, народить громадянина Росії. цікаво, як життя швидко пробігає. Каже, що хоче дочку, уже ім'я вибрала - Ксенія. А чоловік її хлопчика хоче. Насправді, то неважливо. Народиться, і будуть вони його любить, пестити. дивлюсь на таку картину і подобається мені. Зара' вона справжня Жінка. Навіть здається, що тільки для цього вона і з'явилася -- заради дитини. і щастя більшого їй зараз і не треба. і лагідно так на душі від цієї вагітної дівчини-жінки-подруги. Хоча сама ще точно дитину не хочу. ;)